Великий тлумачний словник сучасної мови

кіпець

кіпе́ць

-пця, ч., діал.

Горбок.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кіпець — кіпе́ць іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. кіпець — КІПЕ́ЦЬ, пця́, ч., діал. Горбок. Зійшов [Петрій] з дороги і певним кроком подався до невеличкого кіпця, зарослого терням (І. Франко); Якби частину урожаю Куликовці не заховали в сусідів або не закопали в кіпці...  Словник української мови у 20 томах
  3. кіпець — ГОРБО́К (невисокий горб), ГО́РБИК, ПА́ГОРБОК, МОГИ́ЛКА, ПРИ́ГОРБОК розм., КІ́ПЧИК розм., КІ́ПЕЦЬ діал.; КУ́ПИНА́ (на луці, болоті). З горбка я почав спускатися по схилу донизу (Є.  Словник синонімів української мови
  4. кіпець — КІПЕ́ЦЬ, пця́, ч., діал. Горбок. Зійшов [Петрій] з дороги і певним кроком подався до невеличкого кіпця, зарослого терням (Фр., V, 1951, 25).  Словник української мови в 11 томах