Значення в інших словниках
-
кіпець —
кіпе́ць іменник чоловічого роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
кіпець —
КІПЕ́ЦЬ, пця́, ч., діал. Горбок. Зійшов [Петрій] з дороги і певним кроком подався до невеличкого кіпця, зарослого терням (І. Франко); Якби частину урожаю Куликовці не заховали в сусідів або не закопали в кіпці...
Словник української мови у 20 томах
-
кіпець —
ГОРБО́К (невисокий горб), ГО́РБИК, ПА́ГОРБОК, МОГИ́ЛКА, ПРИ́ГОРБОК розм., КІ́ПЧИК розм., КІ́ПЕЦЬ діал.; КУ́ПИНА́ (на луці, болоті). З горбка я почав спускатися по схилу донизу (Є.
Словник синонімів української мови
-
кіпець —
КІПЕ́ЦЬ, пця́, ч., діал. Горбок. Зійшов [Петрій] з дороги і певним кроком подався до невеличкого кіпця, зарослого терням (Фр., V, 1951, 25).
Словник української мови в 11 томах