кістяний
КІСТЯНИ́Й, а́, е́.
1. Зробл. із кістки (у 3 знач.).
За гарним шкіряним поясом.. застромлений.. широкий мисливський ніж з кістяними черенцями (Фр., VI, 1951, 18);
Мамаюк підняла лук і пустила стрілу з кістяним наконечником (Трубл., І, 1955, 289).
2. Який добувають, виготовляють із кісток (у 1 знач.).
Кістяний клей.
Словник української мови (СУМ-11)