кістяний

кістяни́й

[к'іс'т'аний]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. кістяний — кістяни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кістяний — -а, -е. 1》 Зробл. із кістки (у 3 знач.). 2》 Якого добувають, виготовляють із кісток (у 1 знач.). Кістяний клей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кістяний — КІСТЯНИ́Й, а́, е́. 1. Зробл. із кістки (у 3 знач.). За гарним шкіряним поясом .. застромлений .. широкий мисливський ніж з кістяними черенцями (І. Франко); Мамаюк підняла лук і пустила стрілу з кістяним наконечником (М.  Словник української мови у 20 томах
4. кістяний — Кістя́ни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кістяний — КІСТЯНИ́Й, а́, е́. 1. Зробл. із кістки (у 3 знач.). За гарним шкіряним поясом.. застромлений.. широкий мисливський ніж з кістяними черенцями (Фр., VI, 1951, 18); Мамаюк підняла лук і пустила стрілу з кістяним наконечником (Трубл., І, 1955, 289).  Словник української мови в 11 томах
6. кістяний — Кістяний, -а, -е Костяной. Мишко, мишко! на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. Ном. № 263.  Словник української мови Грінченка