кістяний

КІСТЯНИ́Й, а́, е́.

1. Зробл. із кістки (у 3 знач.).

За гарним шкіряним поясом .. застромлений .. широкий мисливський ніж з кістяними черенцями (І. Франко);

Мамаюк підняла лук і пустила стрілу з кістяним наконечником (М. Трублаїні);

Тоська вийняв фінку з білою кістяною ручкою і спритним рухом угнав її гострим лезом у стіл (Григір Тютюнник);

Вона покрутила у руках мельхіорову виделку з довгими зубцями та ніж з кістяною ручкою (Г. Вдовиченко);

Велика кількість кісток і кістяних знарядь вказують на розвинуте тваринництво зрубної культури (з наук.-попул. літ.);

Житель Флориди виставив на продаж кістяний мотоцикл (із журн.).

2. Який добувають, виготовляють із кісток (у 1 знач.); кістковий.

Кістяний клей виготовляють із кісток тварин (з наук.-попул. літ.);

Кістяне борошно – продукт перероблення кісток тварин, що використовують як фосфорне добриво (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. кістяний — кістяни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кістяний — [к'іс'т'аний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. кістяний — -а, -е. 1》 Зробл. із кістки (у 3 знач.). 2》 Якого добувають, виготовляють із кісток (у 1 знач.). Кістяний клей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кістяний — Кістя́ни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кістяний — КІСТЯНИ́Й, а́, е́. 1. Зробл. із кістки (у 3 знач.). За гарним шкіряним поясом.. застромлений.. широкий мисливський ніж з кістяними черенцями (Фр., VI, 1951, 18); Мамаюк підняла лук і пустила стрілу з кістяним наконечником (Трубл., І, 1955, 289).  Словник української мови в 11 томах
6. кістяний — Кістяний, -а, -е Костяной. Мишко, мишко! на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. Ном. № 263.  Словник української мови Грінченка