кішечка
КІ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кі́шка 1.
Я [заєць] частенько ходжу в князівську капусту, а туди часом прибігає князівнина кішечка, молоденька, рябенька (Н .-Лев., III, 1956, 293);
*У порівн. А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в печінки (Шевч., І, 1951, 239);
Галька кішечкою сковзнула з ліжка і вибігла в сіни (Головко, І, 1957, 174).
Словник української мови (СУМ-11)