1. Словник української мови в 11 томах

кішечка

КІ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кі́шка 1.

Я [заєць] частенько ходжу в князівську капусту, а туди часом прибігає князівнина кішечка, молоденька, рябенька (Н .-Лев., III, 1956, 293);

*У порівн. А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в печінки (Шевч., І, 1951, 239);

Галька кішечкою сковзнула з ліжка і вибігла в сіни (Головко, І, 1957, 174).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кішечка — кі́шечка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кішечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кішка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кішечка — КІ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кі́шка 1. Я [заєць] частенько ходжу в князівську капусту, а туди часом прибігає князівнина кішечка, молоденька, рябенька (І. Нечуй-Левицький); Під столом сидить кішечка і муркотить про радість морозного дня (М. Словник української мови у 20 томах
  4. кішечка — Кі́шечка, -чки, -чці; -чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)