лабатий
ЛАБА́ТИЙ, а, е, діал. Лапатий (у 1, 3 знач.).
— Є там що в ямі? — А дідько є лабатий! Заморока та й годі (Фр., IV, 1950, 16);
Зелений дикий виноград коло мого вікна розлізеться лабатим листям по стіні… (Коб., III, 1956, 269).
Словник української мови (СУМ-11)