лабуз
ЛАБУ́З, у, ч., діал. Бур’ян.
Стара, дуплява грушка широко розкладала довге листя, а до неї тулилися купи розвіяного вітром лабузу (Кобр., Вибр., 1954, 166).
Словник української мови (СУМ-11)ЛАБУ́З, у, ч., діал. Бур’ян.
Стара, дуплява грушка широко розкладала довге листя, а до неї тулилися купи розвіяного вітром лабузу (Кобр., Вибр., 1954, 166).
Словник української мови (СУМ-11)