лампка

ЛА́МПКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́мпа 1.

Якась таємна потвора зазирає крізь вікна до хати, освітленої маленькою лампкою (Круш., Буденний хліб, 1960, 289);

У куточку вгорі горіла маленька бляшана лампка, неначе зірочка далека блимала (Григ., Вибр., 1959, 375);

У музеї при шахті він побачив синову власну лампку-шахтарку (Ю. Янов., Мир, 1956, 133).

ЛА́МПКА², и, ж., зах. Маленька чарка.

— Най жиє свобода! — крикнув він трохи хриплим від перепиття голосом і спорожнив свою лампку (Фр., І, 1955, 319).

Значення в інших словниках

1. лампка — Ла́мпка: — чарка [15;] — (вина): чарка [VI-VIII]  Словник з творів Івана Франка
2. лампка — ла́мпка 1 іменник жіночого роду лампа ла́мпка 2 іменник жіночого роду чарка діал.  Орфографічний словник української мови
3. лампка — I -и, ж. Зменш.-пестл. до лампа 1). II -и, ж., зах. Маленька чарка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лампка — ЛА́МПКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́мпа 1. У куточку вгорі горіла маленька бляшана лампка, неначе зірочка далека блимала (Грицько Григоренко); Тільки з хат крізь маленькі вікна падуть тоненькі пасма мерехтливого світла з нафтяних лампок – блимачок (Б.  Словник української мови у 20 томах