ландштурм
ЛАНДШТУ́РМ, у, ч.
1. Народне ополчення, що виникло 1813 р. у Пруссії.
2. У Німеччині та Австро-Угорщині XVIII-XIX ст.— формування з військовозобов’язаних третьої черги.
Словник української мови (СУМ-11)ЛАНДШТУ́РМ, у, ч.
1. Народне ополчення, що виникло 1813 р. у Пруссії.
2. У Німеччині та Австро-Угорщині XVIII-XIX ст.— формування з військовозобов’язаних третьої черги.
Словник української мови (СУМ-11)