лебедятко —
лебедя́тко іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
лебедятко —
-а, с. Пестл. до лебедя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лебедятко —
ЛЕБЕДЯ́ТКО, а, с. Пестл. до лебедя́. Івасик-Телесик просить його: “Рідне лебедятко, візьми мене на крилятко, віднеси до батенька, до матінки” (з казки); Івасик щасливо сміється, скаче на руках мами. – І я буду так, як те лебедятко! (О. Бердник).
Словник української мови у 20 томах
лебедятко —
Лебе́дя, -ді ж. Лебедь-самка. Стенька вже була, а хороша та чепурна, як тая лебедя. МВ. ІІ. 76. ум. лебідка, лебідонька, лебідочка. --------------- Лебедя́, -дя́ти с. Лебеденокъ. Гиля, гиля, лебедята, додому! Горе ж тому лебедеві самому. н.
Словник української мови Грінченка