лебедячий

ЛЕБЕДЯ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що лебеди́ний 1.

І як в вирій в пору ранню Гурт лебедячий летів. Він немерзнучу ковбаню Покидати не хотів (Щог., Поезії, 1958, 445).

Значення в інших словниках

1. лебедячий — лебе́дячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лебедячий — -а, -е. Те саме, що лебединий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лебедячий — ЛЕБЕ́ДЯ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що лебеди́ний 1. І як в вирій в пору ранню Гурт лебедячий летів, Він немерзнучу ковбаню Покидати не хотів (Я. Щоголів); Тоді він, озвірілий, поскакав на Неревський кінець до садиби посадника ..  Словник української мови у 20 томах
4. лебедячий — Лебедя́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. лебедячий — Лебедя́чий, -а, -е Лебединый. Гурт лебедячий летів. Щог. Сл. 142.  Словник української мови Грінченка