лебедячий
ЛЕБЕДЯ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що лебеди́ний 1.
І як в вирій в пору ранню Гурт лебедячий летів. Він немерзнучу ковбаню Покидати не хотів (Щог., Поезії, 1958, 445).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лебедячий — лебе́дячий прикметник Орфографічний словник української мови
- лебедячий — -а, -е. Те саме, що лебединий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лебедячий — ЛЕБЕ́ДЯ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що лебеди́ний 1. І як в вирій в пору ранню Гурт лебедячий летів, Він немерзнучу ковбаню Покидати не хотів (Я. Щоголів); Тоді він, озвірілий, поскакав на Неревський кінець до садиби посадника .. Словник української мови у 20 томах
- лебедячий — Лебедя́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лебедячий — Лебедя́чий, -а, -е Лебединый. Гурт лебедячий летів. Щог. Сл. 142. Словник української мови Грінченка