легенько

ЛЕГЕ́НЬКО. Присл. до леге́нький.

Легенько вдягнувшись, Валерик швидко подався з дому (Збан., Старший брат, 1952, 9);

Висока дівчина легенько перейшла двір і стала на рундуці (Вовчок, VI, 1956, 238);

Вмить з-за стовбура почувся тихий сміх; хтось вдарив Гната легенько по плечах (Коцюб., І, 1955, 49).

Значення в інших словниках

1. легенько — леге́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. легенько — Присл. до легенький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. легенько — ЛЕГЕ́НЬКО. Присл. до леге́нький. Легенько вдягнувшись, Валерик швидко подався з дому (Ю. Збанацький); Висока дівчина легенько перейшла двір і стала на рундуці (Марко Вовчок); Вмить з-за стовбура почувся тихий сміх...  Словник української мови у 20 томах
4. легенько — хай (неха́й) леге́нько гикне́ться кому. Уживається для вираження добрих побажань особі, яка не є присутньою. — Ой лихо мені було потім, три дні баба моя Маланка, хай їй легенько гикнеться,— не визнавала мене і до хати не пускала (Я. Баш).  Фразеологічний словник української мови
5. легенько — Леге́нько, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. легенько — Легко нар. Легко, легковѣсно; незатруднительно. Інший легко робить, а хороше ходить. Ном. № 1691. Біда здибає легко, а трудно її збутися. Ном. № 2171. Легко йому лежати, пером землю держати. (Пожеланіе покойнику). Ном. № 356. Легко йому дихать!...  Словник української мови Грінченка