легіонер
ЛЕГІОНЕ́Р, а ч. Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.).
[Сервілія:] Мій чоловік Фастідій в легіонерах служить від тепера (Л. Укр., II, 1951, 374);
Сновигають по двору легіонери й гайдамаки — петлюрівці (Головко, І, 1957, 354).
Словник української мови (СУМ-11)