легіонер

легіоне́р

-а, ч.

Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. легіонер — легіоне́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. легіонер — ЛЕГІОНЕ́Р, а ч. 1. Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.). [Сервілія:] Мій чоловік Фастідій в легіонерах служить від тепера (Леся Українка); Матеріяльна [матеріальна] культура черняхівського типу не є продуктом римських впливів...  Словник української мови у 20 томах
3. легіонер — легіоне́р (франц. legionnaire, від лат. legionarius) солдат, який служить у легіоні.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. легіонер — ЛЕГІОНЕ́Р, а ч. Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.). [Сервілія:] Мій чоловік Фастідій в легіонерах служить від тепера (Л. Укр., II, 1951, 374); Сновигають по двору легіонери й гайдамаки — петлюрівці (Головко, І, 1957, 354).  Словник української мови в 11 томах