легіонер
легіоне́р
-а, ч.
Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легіонер — легіоне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- легіонер — ЛЕГІОНЕ́Р, а ч. 1. Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.). [Сервілія:] Мій чоловік Фастідій в легіонерах служить від тепера (Леся Українка); Матеріяльна [матеріальна] культура черняхівського типу не є продуктом римських впливів... Словник української мови у 20 томах
- легіонер — легіоне́р (франц. legionnaire, від лат. legionarius) солдат, який служить у легіоні. Словник іншомовних слів Мельничука
- легіонер — ЛЕГІОНЕ́Р, а ч. Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.). [Сервілія:] Мій чоловік Фастідій в легіонерах служить від тепера (Л. Укр., II, 1951, 374); Сновигають по двору легіонери й гайдамаки — петлюрівці (Головко, І, 1957, 354). Словник української мови в 11 томах