легіонер

легіоне́р

(франц. legionnaire, від лат. legionarius)

солдат, який служить у легіоні.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легіонер — легіоне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. легіонер — -а, ч. Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легіонер — ЛЕГІОНЕ́Р, а ч. 1. Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.). [Сервілія:] Мій чоловік Фастідій в легіонерах служить від тепера (Леся Українка); Матеріяльна [матеріальна] культура черняхівського типу не є продуктом римських впливів... Словник української мови у 20 томах
  4. легіонер — ЛЕГІОНЕ́Р, а ч. Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.). [Сервілія:] Мій чоловік Фастідій в легіонерах служить від тепера (Л. Укр., II, 1951, 374); Сновигають по двору легіонери й гайдамаки — петлюрівці (Головко, І, 1957, 354). Словник української мови в 11 томах