легіонер
легіоне́р
(франц. legionnaire, від лат. legionarius)
солдат, який служить у легіоні.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легіонер — легіоне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- легіонер — -а, ч. Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- легіонер — ЛЕГІОНЕ́Р, а ч. 1. Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.). [Сервілія:] Мій чоловік Фастідій в легіонерах служить від тепера (Леся Українка); Матеріяльна [матеріальна] культура черняхівського типу не є продуктом римських впливів... Словник української мови у 20 томах
- легіонер — ЛЕГІОНЕ́Р, а ч. Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.). [Сервілія:] Мій чоловік Фастідій в легіонерах служить від тепера (Л. Укр., II, 1951, 374); Сновигають по двору легіонери й гайдамаки — петлюрівці (Головко, І, 1957, 354). Словник української мови в 11 томах