ледачо

ЛЕДА́ЧО. Присл. до леда́чий 3.

Двоє погоничів ледача пленталися за валкою (Досв., Гюлле, 1961, 105).

Значення в інших словниках

1. ледачо — леда́чо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ледачо — Присл. до ледачий 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ледачо — ЛЕДА́ЧО. Присл. до леда́чий 3. Двоє погоничів ледачо пленталися за валкою (Олесь Досвітній); І хмара зависла, кружляє на сонці ледачо, і мливо струмує з-під неї донизу руде (П.  Словник української мови у 20 томах
4. ледачо — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО...  Словник синонімів української мови
5. ледачо — Леда́чо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ледачо — Ледачо нар. 1) Лѣниво. 2) Плохо, дурно.  Словник української мови Грінченка