ледве-ледь
ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ, присл. Те саме, що ле́две-ле́две.
І гордо розвалився в фаетоні. Якого шкапи ледве-ледь тягли (Рильський, II, 1960, 127).
Словник української мови (СУМ-11)ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ, присл. Те саме, що ле́две-ле́две.
І гордо розвалився в фаетоні. Якого шкапи ледве-ледь тягли (Рильський, II, 1960, 127).
Словник української мови (СУМ-11)