лейтенантик
ЛЕЙТЕНА́НТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до лейтена́нт.
Чумаченкові замполіт наказав після цього самому пройтись по стрілецьких ротах, уважно обстежити здоров’я своїх юних лейтенантиків (Гончар, III, 1959, 197).
Словник української мови (СУМ-11)