лелітка

ЛЕЛІ́ТКА, и, ж.

1. Блискуче кружальце для прикрас.

// Блискучі цяточки на чому-небудь.

Не питай, чи то справді роса самоцвітна, всесвітня краса, чи то, може, те сонце здурило, в лелітки дощ холодний змінило (Л. Укр., І, 1951, 201);

В батькових очах спалахують лелітки — такі золоті лелітки, як на Дніпрі в сонячну годину (Донч., V, 1957, 16).

2. діал. Назва квітки.

Я нарву найкращих квіток, Купчаків, жоржин, леліток, Принесу з росою в клас (Стельмах, Жито.., 1954, 177);

Ну, заграйте ж, заграйте чечітку, я новенькі підошви зіб’ю, причеплю на манишку лелітку — степову білу квітку мою! (Рудь, Дон. зорі, 1958, 13).

Значення в інших словниках

1. лелітка — лелі́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. лелітка — див. блиск; іскра  Словник синонімів Вусика
3. лелітка — -и, ж. 1》 Блискуче кружальце для прикрас. || Блискучі цяточки на чому-небудь. 2》 діал. Назва квітки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лелітка — ЛЕЛІ́ТКА, и, ж. 1. Блискуче кружальце для прикрас; // Блискучі цяточки на чому-небудь. Не питай, чи то справді роса самоцвітна, всесвітня краса, чи то, може, те сонце здурило, в лелітки дощ холодний змінило (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
5. лелітка — БЛИ́СКІТКА (перев. мн. — блискуча пластинка, лусочка, цятка і т. ін., що нашиваються на одяг як прикраса), БЛИ́ЩИК, ЛЕЛІ́ТКА, ЦЯ́ЦЬКА розм. Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання, Усе в блискітках, в гаптуванні гарнім (М.  Словник синонімів української мови
6. лелітка — Лелі́тка, -тки, -тці; -лі́тки, -лі́ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)