лендлорд
ЛЕНДЛО́РД, а, ч. Крупний англійський землевласник, який здає землю в оренду фермерам.
Майже всі землі в Ірландії були захоплені і поділені між англійськими аристократами — лендлордами (Нова іст., 1956, 172);
Вівці — лендлорда, і гори, й поляни, — Є так, було так… Чи буде й навік? (Бажан, Роки, 1957, 204).
Словник української мови (СУМ-11)