лестощі
ЛЕ́СТОЩІ, ів, мн. Лицемірне, нещире вихваляння.
Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (Н.-Лев., IV, 1956, 250);
Більшість дивилась на нього [О. Пушкіна] поглядом, в якому захват, шанобливість і лестощі приховували заздрість і потаємну думку: що можуть мати корисного від цього знайомства? (Полт., Повість.., 1960, 464).
Словник української мови (СУМ-11)