лестощі
ЛЕ́СТОЩІ, ів, мн.
Лицемірне, нещире вихваляння.
Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький);
Більшість дивилась на нього [О. Пушкіна] поглядом, в якому захват, шанобливість і лестощі приховували заздрість і потаємну думку: що можуть мати корисного від цього знайомства? (О. Полторацький).
Словник української мови (СУМ-20)