лестощі —
ле́стощі множинний іменник
Орфографічний словник української мови
лестощі —
-ів, мн. Лицемірне, нещире вихваляння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лестощі —
ЛЕ́СТОЩІ, ів, мн. Лицемірне, нещире вихваляння. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький); Більшість дивилась на нього [О.
Словник української мови у 20 томах
лестощі —
ЛЕ́СТОЩІ (лицемірне вихваляння), УЛЕ́СЛИВІСТЬ (ВЛЕ́СЛИВІСТЬ), ФІМІА́М ірон., ЛЕ́СТКА діал., ЛЕ́СТЬ рідко. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький); (Трохим:) Я правду кажу.
Словник синонімів української мови
лестощі —
Ле́стощі, -щів, -щам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лестощі —
ЛЕ́СТОЩІ, ів, мн. Лицемірне, нещире вихваляння. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (Н.-Лев., IV, 1956, 250); Більшість дивилась на нього [О.
Словник української мови в 11 томах
лестощі —
Ле́стощі, -щів ж. мн. Лесть. Харьк.
Словник української мови Грінченка