леститися

Ластитися, підлещуватися, підлабузнюватися, підсипатися, лабузнитися, жм. лататися.

Значення в інших словниках

1. леститися — лести́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. леститися — див. лестити  Словник синонімів Вусика
3. леститися — лещуся, лестишся, недок. 1》 до кого, коло кого. Ніжно горнутися, виявляти ласку до кого-небудь; ластитися. 2》 перен. Лестощами, догідливістю намагатися привернути до себе чиюсь увагу, домогтися чийого-небудь довір'я або замаскувати свої підступні думки, наміри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. леститися — ЛЕСТИ́ТИСЯ, лещу́ся, лести́шся, недок. 1. до кого, коло кого. Ніжно горнутися, виявляти ласку до кого-небудь; ластитися. Хотіла було [мати] сваритись на дочку,. так та ж як узяла коло неї леститись, і приговорювати, і розважати її (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. леститися — ПЕ́СТИ́ТИСЯ (ПЕ́СТУВАТИСЯ) коло кого і без додатка (ласками намагатися викликати чиюсь прихильність, любов тощо); ЛА́СТИТИСЯ, ЛА́ЩИТИСЯ, ЛЕ́СТИТИСЯ, ГОЛУ́БИТИСЯ до кого, ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИСЯ до кого, ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ до кого, ПРИЛАЩА́ТИСЯ до кого, розм.  Словник синонімів української мови
6. леститися — Лести́тися, -щу́ся, -сти́шся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. леститися — ЛЕСТИ́ТИСЯ, лещу́ся, лести́шся, недок. 1. до кого, коло кого. Ніжно горнутися, виявляти ласку до кого-небудь; ластитися. Хотіла було [мати] сваритись на дочку,. так та ж як узяла коло неї пеститись, і приговорювати, і розважати її (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
8. леститися — Лести́тися, -щу́ся, -сти́шся гл. Подольщаться, подлаживаться. Леститься, як у пазуху не влізе. Черк. у. Хоть як вона буде до тебе леститься, а ти їй усії правди не кажи. ЗОЮР. II. 71. Давай уже хоть коло сього леститись: оце, кажуть, пан так пан! К. ЧР. 74.  Словник української мови Грінченка