лин

ЛИН, а́, ч. Прісноводна риба родини коропових з товстим слизьким тілом.

А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле То щупачка, то сотеньку карасиків живеньких, Або линів гарненьких… (Гл., Вибр., 1951, 43);

Риби у тому ставку було чимало. Водились і лини, і коропи (Мокр., Сто.., 1961, 71);

*У порівн. Коли Антон побачив коней, вгодованих, як лини, в нього розбіглися очі (Чорн., Потік.., 1956, 203).

Значення в інших словниках

1. лин — лин іменник чоловічого роду, істота риба  Орфографічний словник української мови
2. лин — -а, ч. Прісноводна риба родини коропових із товстим слизьким тілом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лин — ЛИН, а́, ч. Прісноводна риба родини коропових з товстим слизьким тілом. А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле То щупачка, то сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких... (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. лин — Прісноводна риба з ряду коропоподібних; зустрічається майже в усіх мулистих водоймах Європи та Сибіру; довж бл. 65 см, маса бл. 7,5 кг; розводять у ставках (смачне м'ясо).  Універсальний словник-енциклопедія
5. лин — як (мов, ні́би і т. ін.) лин му́лу, зі сл. наї́стися, набра́тися і т. ін., ірон. Досхочу, вволю, багато. Набрався, як лин мулу! (Укр.. присл..). як (мов, ні́би і т.ін.) лин по дну, перев. зі сл. ходи́ти. Спокійно, вільно, безпечно і т. ін. Ходить, як лин по дну (М. Номис).  Фразеологічний словник української мови
6. лин — Лин, -на м. Рыба линь, Cyprus tinea. Ходить, як лин по дну. Ном. № 3238. ум. линок, линочок. Дитиночка, як линочок. Ном. № 8469.  Словник української мови Грінченка