лисичити

ЛИСИ́ЧИТИ, чу, чеш, недок., розм. Бути лисицею (у 2 знач.).

[Приблуда:] Як тілько хто почне передо мною лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (Кроп., І, 1958, 156).

Значення в інших словниках

1. лисичити — лиси́чити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. лисичити — див. лестити; обманювати; хитрувати  Словник синонімів Вусика
3. лисичити — -чу, -чеш, недок., розм. Бути лисицею (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лисичити — ЛИСИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. 1. Хитрувати, лестити комусь, підлабузнюватися до когось. Навіщо б я мала ховати очі та лисичити? (М.  Словник української мови у 20 томах
5. лисичити — ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом), ХИТРИ́ТИ, ЛУКА́ВИТИ, КРУТИ́ТИ розм., ВИХЛЯ́ТИ розм., МАНЕВРУВА́ТИ розм., КОМБІНУВА́ТИ розм., КРУТИ́ТИ ХВОСТО́М розм., ЛИСИЧИТИ розм., ПОЛІТИКУВА́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови