лисніючий

ЛИСНІ́ЮЧИЙ, а, е. Який лисніє, лисниться.

На це зелене, бадиллясте, соковите та лисніюче море неначе зверху впав дощ з жовтих соняшників (Н.-Лев., IV, 1956, 191);

Зігнувши лисніючі шиї, проскакали лошата і зникли за вербами (Руд., Вітер.., 1958, 123).

Значення в інших словниках

1. лисніючий — ЛИСНІ́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Який лисніє, лисниться. На це зелене, бадиллясте, соковите та лисніюче море неначе зверху впав дощ з жовтих соняшників (І. Нечуй-Левицький); – Порядок у танкових військах, хіба не бачиш?...  Словник української мови у 20 томах