лиштва

ЛИ́ШТВА, и, ж.

1. Вишивка у вигляді прямої гладі.

— Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити, вербову лиштву, занизування (Мирний, І, 1954, 75);

Пряма гладь, або лиштва, — це дуже тонке й точне вишивання (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 53);

// Кольорова вишивана нашивка, кайма.

Зоя йде пішки з дівчатами: у всіх білі вишивані сорочки, сині, червоні, зелені спідниці з лиштвами (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 274);

На ногах [Наді] нові черевички і шкарпетки з лиштвою (Панч, В дорозі, 1959, 271);

// Обшивка одягу (звичайно його нижньої частини).

— Вже навіть лиштва посіклася до решти, — тереблячи, піднімає [Христина] вгору подолок спіднички (Стельмах, І, 1962, 155);

Мама сіла дошивати Каті нове плаття, ..залишилося тільки підшити лиштву (Забіла, Катруся… 1955, 55).

2. Планка на прорізі вікна або дверей; наличник.

Іван перескакує з розгону двометрову грядку квітника і впирається обома руками в лиштву вікна (Кол., Терен., 1959, 138);

// чого. Довга планка, видовжений предмет і т. ін.

Дубовик розкрив лантух, витяг лиштву сала (Епік, Тв., 1958, 560).

Значення в інших словниках

1. лиштва — ли́штва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. лиштва — Дошка, планка; (на дверях) д. наличник; (взір вишивання) сов. гладь; (облямівка на одязі) обшивка.  Словник синонімів Караванського
3. лиштва — -и, ж. 1》 Вишивка у вигляді прямої гладі. || Кольорова вишивана нашивка, кайма. || Обшивка одягу (звичайно його нижньої частини). 2》 Планка на прорізі вікна або дверей; наличник. || чого. Довга планка, видовжений предмет і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лиштва — ЛИ́ШТВА, и, ж. 1. Вишивка у формі прямої гладі. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва (П. Чубинський); – Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити, вербову лиштву, занизування (Панас Мирний); Пряма гладь, або лиштва...  Словник української мови у 20 томах
5. лиштва — ЛИ́ШТВА (обшивка одягу, звичайно його нижньої частини), ПІДШИ́ВКА розм. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю?.. — Вже навіть лиштва посіклася до решти, — тереблячи, піднімає вгору подолок спіднички (М.  Словник синонімів української мови
6. лиштва — Ли́штва, -ви; ли́штви, ли́штов  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. лиштва — (польс., рос.) 1. Оздоблена контурним різьбленням дошка під випуском даху, що прикрашала споруду і захищала горище від вітру. Те саме, що й лисиця2. 2. Наличник вікна або двері. 3. Вишивка з геометричним і рослинним орнаментом на Полтавщині.  Архітектура і монументальне мистецтво