Великий тлумачний словник сучасної мови

лиштва

ли́штва

-и, ж.

1》 Вишивка у вигляді прямої гладі.

|| Кольорова вишивана нашивка, кайма.

|| Обшивка одягу (звичайно його нижньої частини).

2》 Планка на прорізі вікна або дверей; наличник.

|| чого. Довга планка, видовжений предмет і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. лиштва — ли́штва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. лиштва — Дошка, планка; (на дверях) д. наличник; (взір вишивання) сов. гладь; (облямівка на одязі) обшивка.  Словник синонімів Караванського
  3. лиштва — ЛИ́ШТВА, и, ж. 1. Вишивка у формі прямої гладі. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва (П. Чубинський); – Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити, вербову лиштву, занизування (Панас Мирний); Пряма гладь, або лиштва...  Словник української мови у 20 томах
  4. лиштва — ЛИ́ШТВА (обшивка одягу, звичайно його нижньої частини), ПІДШИ́ВКА розм. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю?.. — Вже навіть лиштва посіклася до решти, — тереблячи, піднімає вгору подолок спіднички (М.  Словник синонімів української мови
  5. лиштва — Ли́штва, -ви; ли́штви, ли́штов  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лиштва — ЛИ́ШТВА, и, ж. 1. Вишивка у вигляді прямої гладі. — Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити, вербову лиштву, занизування (Мирний, І, 1954, 75); Пряма гладь, або лиштва, — це дуже тонке й точне вишивання (Укр. нар. худ. вишив.  Словник української мови в 11 томах
  7. лиштва — (польс., рос.) 1. Оздоблена контурним різьбленням дошка під випуском даху, що прикрашала споруду і захищала горище від вітру. Те саме, що й лисиця2. 2. Наличник вікна або двері. 3. Вишивка з геометричним і рослинним орнаментом на Полтавщині.  Архітектура і монументальне мистецтво