лиштва
ли́штва
-и, ж.
1》 Вишивка у вигляді прямої гладі.
|| Кольорова вишивана нашивка, кайма.
|| Обшивка одягу (звичайно його нижньої частини).
2》 Планка на прорізі вікна або дверей; наличник.
|| чого. Довга планка, видовжений предмет і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лиштва — ли́штва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лиштва — Дошка, планка; (на дверях) д. наличник; (взір вишивання) сов. гладь; (облямівка на одязі) обшивка. Словник синонімів Караванського
- лиштва — ЛИ́ШТВА, и, ж. 1. Вишивка у формі прямої гладі. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва (П. Чубинський); – Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити, вербову лиштву, занизування (Панас Мирний); Пряма гладь, або лиштва... Словник української мови у 20 томах
- лиштва — ЛИ́ШТВА (обшивка одягу, звичайно його нижньої частини), ПІДШИ́ВКА розм. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю?.. — Вже навіть лиштва посіклася до решти, — тереблячи, піднімає вгору подолок спіднички (М. Словник синонімів української мови
- лиштва — Ли́штва, -ви; ли́штви, ли́штов Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лиштва — ЛИ́ШТВА, и, ж. 1. Вишивка у вигляді прямої гладі. — Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити, вербову лиштву, занизування (Мирний, І, 1954, 75); Пряма гладь, або лиштва, — це дуже тонке й точне вишивання (Укр. нар. худ. вишив. Словник української мови в 11 томах
- лиштва — (польс., рос.) 1. Оздоблена контурним різьбленням дошка під випуском даху, що прикрашала споруду і захищала горище від вітру. Те саме, що й лисиця2. 2. Наличник вікна або двері. 3. Вишивка з геометричним і рослинним орнаментом на Полтавщині. Архітектура і монументальне мистецтво