лиштва

(польс., рос.)

1. Оздоблена контурним різьбленням дошка під випуском даху, що прикрашала споруду і захищала горище від вітру. Те саме, що й лисиця2.

2. Наличник вікна або двері.

3. Вишивка з геометричним і рослинним орнаментом на Полтавщині. В українському народному будівництві побутує подібний термін "лиштов".

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лиштва — ЛИ́ШТВА, и, ж. 1. Вишивка у формі прямої гладі. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва (П. Чубинський); – Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити, вербову лиштву, занизування (Панас Мирний); Пряма гладь, або лиштва... Словник української мови у 20 томах
  2. лиштва — Ли́штва, -ви; ли́штви, ли́штов Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. лиштва — ЛИ́ШТВА (обшивка одягу, звичайно його нижньої частини), ПІДШИ́ВКА розм. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю?.. — Вже навіть лиштва посіклася до решти, — тереблячи, піднімає вгору подолок спіднички (М. Словник синонімів української мови
  4. лиштва — ли́штва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. лиштва — Дошка, планка; (на дверях) д. наличник; (взір вишивання) сов. гладь; (облямівка на одязі) обшивка. Словник синонімів Караванського
  6. лиштва — -и, ж. 1》 Вишивка у вигляді прямої гладі. || Кольорова вишивана нашивка, кайма. || Обшивка одягу (звичайно його нижньої частини). 2》 Планка на прорізі вікна або дверей; наличник. || чого. Довга планка, видовжений предмет і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. лиштва — ЛИ́ШТВА, и, ж. 1. Вишивка у вигляді прямої гладі. — Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити, вербову лиштву, занизування (Мирний, І, 1954, 75); Пряма гладь, або лиштва, — це дуже тонке й точне вишивання (Укр. нар. худ. вишив. Словник української мови в 11 томах