лиштва

ЛИ́ШТВА, и, ж.

1. Вишивка у формі прямої гладі.

Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва (П. Чубинський);

– Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити, вербову лиштву, занизування (Панас Мирний);

Пряма гладь, або лиштва, – це дуже тонке й точне вишивання (з наук. літ.);

// Кольорова вишивана нашивка, облямівка.

А мені хрещена мати лиштву вишивала (Т. Шевченко);

Сижу я собі в хаті під вікном, кватирку причинила, та лиштву в сорочку вшиваю (О. Кониський);

Довга сорочка, як той мішок, упала додолу; мережка лиштви лежала аж на землі (Панас Мирний);

На ногах [Наді] нові черевички і шкарпетки з лиштвою (П. Панч);

Зоя йде пішки з дівчатами: у всіх білі вишивані сорочки, сині, червоні, зелені спідниці з лиштвами (В. Земляк);

* Образно. Хвиля хитає комиші, вішає на кореневища верболозів лиштви білої піни (Григорій Тютюнник);

// Обшивка одягу (його нижньої частини).

Мама сіла дошивати Каті нове плаття, .. залишилося тільки підшити лиштву (Н. Забіла);

– Вже навіть лиштва посіклася до решти, – тереблячи, піднімає [Христина] вгору подолок спіднички (М. Стельмах);

Протагорові раптом стало соромно, що він, ледве сягнувши повноліття й нічого не зробивши помітного, сидить у своєму власному домі, хай і тимчасовому, й новий червлений хітон на ньому аж ряхтить широкою золотою лиштвою подолу (І. Білик).

2. Планка на прорізі вікна або дверей.

Горіли різьблені лиштви, дерев'яні колони, що тримали колись піддашшя... (В. Дрозд);

Інша садиба: обгурканi, давно не мазанi стiни, та лиштви вiкон, вхiдні дверi розмальованi олiйними фарбами з агресивним якимсь несмаком (В. Яворівський);

У художньому обрисі житла значна роль належала лиштві (з наук.-попул. літ.);

// чого. Довга планка, видовжений предмет і т. ін.

Дубовик розкрив лантух, витяг лиштву сала (Г. Епік).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лиштва — ли́штва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лиштва — Дошка, планка; (на дверях) д. наличник; (взір вишивання) сов. гладь; (облямівка на одязі) обшивка. Словник синонімів Караванського
  3. лиштва — -и, ж. 1》 Вишивка у вигляді прямої гладі. || Кольорова вишивана нашивка, кайма. || Обшивка одягу (звичайно його нижньої частини). 2》 Планка на прорізі вікна або дверей; наличник. || чого. Довга планка, видовжений предмет і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лиштва — ЛИ́ШТВА (обшивка одягу, звичайно його нижньої частини), ПІДШИ́ВКА розм. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю?.. — Вже навіть лиштва посіклася до решти, — тереблячи, піднімає вгору подолок спіднички (М. Словник синонімів української мови
  5. лиштва — Ли́штва, -ви; ли́штви, ли́штов Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лиштва — ЛИ́ШТВА, и, ж. 1. Вишивка у вигляді прямої гладі. — Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити, вербову лиштву, занизування (Мирний, І, 1954, 75); Пряма гладь, або лиштва, — це дуже тонке й точне вишивання (Укр. нар. худ. вишив. Словник української мови в 11 томах
  7. лиштва — (польс., рос.) 1. Оздоблена контурним різьбленням дошка під випуском даху, що прикрашала споруду і захищала горище від вітру. Те саме, що й лисиця2. 2. Наличник вікна або двері. 3. Вишивка з геометричним і рослинним орнаментом на Полтавщині. Архітектура і монументальне мистецтво