лобище

ЛОБИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до лоб 1.

Хто знає, які думки ховає цей важкий, високий лобище? (Донч., II, 1956, 277);

Стурбовано помацала [матінка] лобище сотникові, бо ж була певна, що це триклятий борщ довів її синка до марення (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 432).

Значення в інших словниках

1. лобище — лоби́ще іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лобище — -а, ч., Збільш. до лоб 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лобище — ЛОБИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до лоб 1. Хто знає, які думки ховає цей важкий, високий лобище? (О. Донченко); Стурбовано помацала [матінка] лобище сотникові, бо ж була певна, що це триклятий борщ довів її синка до марення (О.  Словник української мови у 20 томах