лобогрійка
ЛОБОГРІ́ЙКА, и, ж. Найпростіша жниварка з ручним скиданням зжатого стебла.
Нехитра машина лобогрійка: запряжи в неї троє коней, посадови двох людей — скидати й поганяти, — викосиш за день гарної роботи до п’яти гектарів (Ю. Янов., Мир, 1956, 99).
Словник української мови (СУМ-11)