лобогрійка
ЛОБОГРІ́ЙКА, и, ж., заст.
Найпростіша жниварка з ручним скиданням зжатого стебла.
Нехитра машина лобогрійка: запряжи в неї троє коней, посадови двох людей – скидати й поганяти, – викосиш за день гарної роботи до п'яти гектарів (Ю. Яновський);
Хата під залізом, дві клуні .. із сільськогосподарського реманенту: лобогрійка, сівалки, плуги, шеретовка (Григорій Тютюнник);
Чи вмієте ви носити, тягати, копати, вергати, кидати снопи в барабан, махати вилами на лобогрійці, пробивати сталевою пікою льотку в мартені, .. добувати із степових колодязів воду, що ви вмієте? (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)