лобогрійка

КОСА́РКА (машина для скошування трав'янистих рослин, хліба); ЖНИВА́РКА, ЖА́ТКА (для скошування перев. злакових рослин); СІНОКОСА́РКА (для скошування трави); САМОСКИ́ДКА (жниварська машина, яка самостійно скидає зрізаний хліб); ЛОБОГРІ́ЙКА (машина з ручним скиданням зрізаного стебла); СНОПОВ'ЯЗА́ЛКА (машина, яка косить і в'яже в снопи жито, пшеницю тощо). По заливних берегах Удаю на рівнинних місцях працювали косарки (О. Десняк); Заблискотять косарки в житі (П. Тичина); Бригадир сіла на жниварку-самоскидку (І. Ле); Жнива там у розпалі, стрекочуть жатки, їх крила пірнали в хліб, як весла (В. Земляк); Збираємо кукурудзу спеціально пристосованими сінокосарками (з газети); Вишикувані в ряд стоять самоскидки, снопов'язалки (В. Минко); Поки лобогрійка, запряжена трійкою міцних коней, пройде гони і повернеться назад, я маю віддихатись і бути готовим змінити й свого напарника (Д. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. лобогрійка — лобогрі́йка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. лобогрійка — -и, ж., жарт. Найпростіша жниварка з ручним скиданням зжатого стебла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лобогрійка — (жниварка) самоскидка  Словник чужослів Павло Штепа
4. лобогрійка — ЛОБОГРІ́ЙКА, и, ж., заст. Найпростіша жниварка з ручним скиданням зжатого стебла. Нехитра машина лобогрійка: запряжи в неї троє коней, посадови двох людей – скидати й поганяти, – викосиш за день гарної роботи до п'яти гектарів (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. лобогрійка — ЛОБОГРІ́ЙКА, и, ж. Найпростіша жниварка з ручним скиданням зжатого стебла. Нехитра машина лобогрійка: запряжи в неї троє коней, посадови двох людей — скидати й поганяти, — викосиш за день гарної роботи до п’яти гектарів (Ю. Янов., Мир, 1956, 99).  Словник української мови в 11 томах
6. лобогрійка — Лобогрійка, -ки ж. Шуточное названіе примитивнаго устройства жатвенной машины, очень тяжелой въ работѣ. Херс.  Словник української мови Грінченка