ложкар

ЛОЖКА́Р, я́, ч.

1. Майстер, що виробляє ложки.

У нас по селах кождий ложкар має свій питомий спосіб, свою форму ложок (Фр., II, 1950, 130).

2. Інструмент, яким виробляють ложки.

При археологічних розкопках знайдено багато деревообробних інструментів: сокир.., ложкарів, стамесок (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 427).

Значення в інших словниках

1. ложкар — ложка́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ложкар — -я, ч. 1》 Майстер, що виробляє дерев'яні ложки. 2》 Інструмент, яким виробляють дерев'яні ложки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ложкар — ЛОЖКА́Р, я́, ч. 1. Майстер, що виробляє ложки. У нас по селах кождий [кожний] ложкар має свій питомий спосіб, свою форму ложок (І.  Словник української мови у 20 томах
4. ложкар — Ложка́р, -ря́, -ре́ві; -карі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)