лопотіння

ЛОПОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. лопоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Крізь розкрите вікно вдирався в кімнату радісним лопотінням наростаючий шум дощу (Рибак, Час.., 1960, 789);

Владний крик, і клацання затвора, і лякливе лопотіння ніг… (Сос., Так ніхто.., 1960, 25);

Вона іде навшпиньки, щоб своїми кроками, лопотінням плаття не порушити довколишнього спокою (Чорн., Визвол. земля, 1950, 53);

Великі нічні метелики влітали у відчинені вікна й кружляли з лопотінням навколо лампи (Донч., II, 1956, 62);

Ще продовжувалось те татарське лопотіння, а вже в полі пішла луна від грому покликів (Кач., II, 1958, 446).

Значення в інших словниках

1. лопотіння — лопоті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лопотіння — див. звучання  Словник синонімів Вусика
3. лопотіння — -я, с., розм. Дія за знач. лопотіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лопотіння — ЛОПОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. лопоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Дерева – в маячні. Шалене лопотіння дощу – об шиби, об ключини – губ (В.  Словник української мови у 20 томах
5. лопотіння — ШЕ́ЛЕСТ (тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий), ШЕЛЕСТІ́ННЯ рідше, ШАРУДІ́ННЯ, ШУ́РХІТ, ШУ́РХАННЯ рідше, ШЕ́РХІТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́МРАННЯ, ШЕ́МРІТ, ШЕ́МРІННЯ рідше, ШЕРХ розм., ШЕ́РХАННЯ розм., ШЕРЕХТІ́ННЯ розм., ШЕРХОТІ́ННЯ розм.  Словник синонімів української мови