лопушиння
ЛОПУШИ́ННЯ, я, с., розм. Зарості лопуха; лопухи.
— Мене знайшла Маша поблизу в лопушинні (Ю. Янов., II, 1954, 77);
З гострих кінців листя дощинки скочувалися на лопушиння (Чорн., Визвол. земля, 1959, 91).
Словник української мови (СУМ-11)