лопушшя

ЛОПУ́ШШЯ, я, с., діал. Збірн. до лопу́х 1.

Заспокоївши голод, хлопець засунувся під якийсь пліт у лопушшя і заснув мов забитий (Фр., VIII, 1952, 334).

Значення в інших словниках

1. лопушшя — лопу́шшя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лопушшя — -я, с., діал. Збірн. до лопух 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лопушшя — ЛОПУ́ШШЯ, я, с., діал. Збірн. до лопу́х 1. Заспокоївши голод, хлопець засунувся під якийсь пліт у лопушшя і заснув мов забитий (І. Франко); Коні стояли над купою мерви, лопушшя (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
4. лопушшя — ЛОПУ́Х (бур'ян родини складноцвітих із широкими листками), ЛОПУШИ́НА розм., ЛОПУШИ́ННЯ розм. збірн., ЛОПУ́ШШЯ діал., ЛОПУШНЯ́К діал. Утрьох вони повільно пішли стежкою між лопухами й лободою по краю виселку (М.  Словник синонімів української мови
5. лопушшя — Лопу́шшя, -шя с. соб. отъ лопух. Желех.  Словник української мови Грінченка