лопушок
ЛОПУШО́К, шка́, ч. Зменш.-пестл. до лопу́х 1.
Злякалась Миша та притьмом Поміж травою, лопушком З переполоху почухрала (Гл., Вибр., 1951, 26);
Молодий лопушок з трудом розправляв своє зелене вушко (Донч., VI, 1957, 497).
Словник української мови (СУМ-11)