лопушняк
ЛОПУШНЯ́К, ч., діал.
1. род. а́. Лопух (у 1 знач.).
Хліб Уляна загорнула в лопушняк і поклала в холодку (Тют., Вир, 1960, 238).
2. род. у́. Зарості лопуха.
З високої трави й вухатого лопушняку раз у раз виринає вигоріла під сонцем кучма кучерявого волосся (Кол., Терен.., 1959, 9).
Словник української мови (СУМ-11)