лопушняк
ЛОПУШНЯ́К, а, ч., діал.
1. род. а́. Лопух (у 1 знач.).
Хліб Уляна загорнула в лопушняк і поклала в холодку (Григорій Тютюнник).
2. род. у́. Зарості лопуха.
З високої трави й вухатого лопушняку раз у раз виринає вигоріла під сонцем кучма кучерявого волосся (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)