лопушняк

ЛОПУ́Х (бур'ян родини складноцвітих із широкими листками), ЛОПУШИ́НА розм., ЛОПУШИ́ННЯ розм. збірн., ЛОПУ́ШШЯ діал., ЛОПУШНЯ́К діал. Утрьох вони повільно пішли стежкою між лопухами й лободою по краю виселку (М. Трублаїні); — Раніше на тій полосі болотняка стояла.. багнюка.. Чагарник, осока та всяка лопушина стелилася!.. (О. Ковінька); Узяв (Сашко) сховану в лопушинні суху ліщинову гілку, ..і подався луками навпростець до узлісся (Л. Юхвід); У граничнім рові.. між лопушшям лежала ціла купа наламаних кукурудзяних шульок (І. Франко); З високої трави й вухатого лопушняку раз у раз виринає вигоріла під сонцем кучма кучерявого волосся (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. лопушняк — лопушня́к 1 іменник чоловічого роду лопух — одна рослина лопушня́к 2 іменник чоловічого роду зарості лопуха  Орфографічний словник української мови
2. лопушняк — ч., діал. 1》 род. -а. Лопух (у 1 знач.). 2》 род. -у. Зарості лопуха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лопушняк — ЛОПУШНЯ́К, а, ч., діал. 1. род. а́. Лопух (у 1 знач.). Хліб Уляна загорнула в лопушняк і поклала в холодку (Григорій Тютюнник). 2. род. у́. Зарості лопуха. З високої трави й вухатого лопушняку раз у раз виринає вигоріла під сонцем кучма кучерявого волосся (П. Колесник).  Словник української мови у 20 томах
4. лопушняк — ЛОПУШНЯ́К, ч., діал. 1. род. а́. Лопух (у 1 знач.). Хліб Уляна загорнула в лопушняк і поклала в холодку (Тют., Вир, 1960, 238). 2. род. у́. Зарості лопуха. З високої трави й вухатого лопушняку раз у раз виринає вигоріла під сонцем кучма кучерявого волосся (Кол., Терен.., 1959, 9).  Словник української мови в 11 томах