лопушшя
ЛОПУ́ШШЯ, я, с., діал.
Збірн. до лопу́х 1.
Заспокоївши голод, хлопець засунувся під якийсь пліт у лопушшя і заснув мов забитий (І. Франко);
Коні стояли над купою мерви, лопушшя (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)ЛОПУ́ШШЯ, я, с., діал.
Збірн. до лопу́х 1.
Заспокоївши голод, хлопець засунувся під якийсь пліт у лопушшя і заснув мов забитий (І. Франко);
Коні стояли над купою мерви, лопушшя (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)