лужок
ЛУЖО́К, жка́, ч. Зменш.-пестл. до луг¹.
По обидва береги зелені лужки, а по лужках зеленіють рідкі садки (Н.-Лев., II, 1956, 391);
На лужок, на грядку вибігло телятко (Стельмах, Живі огні, 1954, 24);
Стежки забігали аж у зелений вербовий лужок (Кобр., Вибр., 1954, 148).
Словник української мови (СУМ-11)