луза
ЛУ́ЗА, и, ж. Один із шести отворів із сітчастими мішечками, що знаходяться по краях більярдного стола.
Тишу більярдної порушував тільки шелест слонової кістки по зеленому полі та зрідка грюк кулі, що гримала в кутню лузу (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 63).
Словник української мови (СУМ-11)